Я в сніжинках приймаю із неба привіт
Від святих моїх рідних і друзів,
Що з землі відійшли пару місяців, літ
Й поселились навіки в небесній окрузі.
Вони мають одежу білішу за сніг
І морози та спека вже їх не турбують;
Там немає вже мук і тривог всіх людських,
Ні про що і ніяк вони вже не сумують.
Там блаженство небесне панує повік,
Що отут, на землі, навіть крихти немає!
І сніжинки говорять: " Святий чоловік!
Слухай Бога і тебе це в небі чекає!"
Вячеслав Радион,
Everett, WA,USA
С Тобой Господь способно сердце
Земными днями дорожить,
Ведь Ты послал душе усердье
Хоть чем-то людям послужить... e-mail автора:radvyach@yahoo.com
Прочитано 11106 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Не всякого человека вводи в дом твой - Николай Николаевич Твоя страница в интернете — это твой дом. Не пускай в него кого попало, чтобы не пожалеть позже, когда они будут устанавливать в этом доме свои порядки. О них написано здесь: «Не всякого человека вводи в дом твой, ибо много козней у коварного. Как охотничья птица в западне, таково сердце надменного: он, как лазутчик, подсматривает падение». Книга Сирахова 11:29-30
